Чотири колеса на вісім лап або як ми тікали від дощу та боролися з вітром!

Після активного відпочинку ти немов заряджаєшся позитивом, натхненням та непосидючістю і тобі ніби та заноза, що не дає спокою, знов хочеться кудись їхати, щось робити, до чогось прагнути. Тож завдяки травневим святам, які цьогоріч розтягнулися аж на 4 дні, ми змогли витягти ту занозу та трішки втамувати жагу до пригод, яка жевріла всю зиму і шматочок весни:) А ще, коли ти прокидаєшся о 6 ранку в понеділок і усвідомлюєш, що сьогодні не на роботу, ти ладен гори перевернути, аби так ставалося частіше!

Оперативно зібравшись, ми виїхали о 7:45. У цей велотріп взяли мінімум: вода, перекус, фотоапарат, камера та впевненість, що нам таки пощастить, адже на сьогодні передавали небесні опади! Але зась: за іронією долі, проїхавши половину дистанції, розпочався ВІН: дощ! Та ми не здалися і колегіально вирішили рухатися вперед! І не дарма! Далі нас чекало Воно: сонечко! Спитавши дорогу у місцевих, ми без особливих зусиль знайшли Його: озеро Осока, яке знаходиться у Руській Поляні, що за 20 км від Черкас.

Перше моє враження: теплота, яка нібито огортає тебе. Дослідивши місцевість, перекусивши та зробивши пару фото та селфі, ми поїхали далі, адже поблизу наш GPS показував розташування ще одного озера: Матусове. Діставшись до нього по піщаній дорозі, ми не очікували побачити невеличке болото, яке майже пересохло:( Зрозумівши, що затримуватися на довго не має сенсу, ми чкурнули на Черкаси.

Зустрічний вітер був нашим компаньйоном в обидва боки. Ми нібито боролися зі стихією, настільки він був сильним. Але наші маленькі батареєчки, Квітославка та Захарчик, підбадьорювали та додавали сил, тому дорога назад виявилася вдвічі швидшою, ніж вперед!

Чесно кажучи, ми всі отримали величезне задоволення від цієї велопоїздки! Рано встати, щоб все встигнути і не  жалітися, що важко, ось в цьому сила духу! Дуже сподіваюся, що найближчим часом такого роду покатушка відбудеться знов, адже відчувати свободу – то справжній кайф! І цей кайф ми отримуємо від велоподорожей: не від кого не залежати і розраховувати тільки на власні сили, їхати пліч-о-пліч з коханою людиною та неймовірними дітлахами, які завжди за драйвовий екшн, ось це справді круто!

P.S.: Мандруйте, воно того варте! Накопичуйте спогади, а не статки! Цінуйте тих, хто поруч, а не міг би бути! Перемагайте самих себе і ви побачите, наскільки ви багаті душевно і могутні внутрішньо!

lyuk kolomiets

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *